20% українців не «дотягують до зарплати» : іноді відсотки за споживчими кредитами сягають 1600%.
Як кажуть, де тонко, там і рветься. Коли людині не вистачає на щось грошей, а рідні чи знайомі не можуть по-дружньому позичити, доводиться іти в банк. Та одна справа – позичити гроші на якусь коштовну покупку, приміром, машину чи квартиру. Інша справа – коли елементарно не вистачає грошей до зарплати.
Як повідомляє ресурс businessua, у 53% українців виникали такі ситуації як хвороби, втрата роботи чи доходів, що істотно «полегшили» гаманець. Втім, більшість українців живуть від зарплати до зарплати, а 20% доводиться щомісяця позичати гроші. Загалом же36% українців не вистачає грошей на життя.
На рівень життя населення вплинув і карантин: у 47% зменшилися доходи під час локдауну.
Кредити змушують «затягнути паски»
За словами заступниці керівника проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлії Вітки, яка розповіла про загальнонаціональне дослідження USAID, половина опитаних використовують кредитну карту, інші позичають гроші в знайомих або в організаціях типу «Гроші до зарплати».
Втім, кредити «до зарплати» змушують все тісніше затягувати паски. То ж багато українців взагалі не мають заощаджень.
«Іноді відсотки по таких кредитах досягають 1600% і це нонсенс. В рекламних буклетах ніхто про таке не пише. Працівники залучених нами соціологічних компаній ходили безпосередньо в такі компанії, щоб дізнатись відсотки. Коли їх прораховували, були шоковані. Тут повинна бути реакція держави. Треба встановити верхню межу відсотків для таких кредитів. Також необхідно підвищувати фінансову грамотність самих українців. Вони повинні навчитися прораховувати кредити по вартості, обирати їх як товар у магазині».
Юля Вітка
Причини бідності
Втім, дослідження показало ще одну проблему – Україна перебуває на останньому місці в рейтингу фінансової грамотності населення. Юлія Вітка пояснює це сукупністю кількох факторів.
Насамперед відіграє роль інструментів відсутність досвіду: так склалось історично, що за часів СРСР ніхто фінансовій грамотності не вчив, та й, окрім вкладів «на книжках» та позик, інших фінансових послуг.
Окрім того, в Україні немає стільки фінансових послуг, як за кордоном. Не розвинена приватна інвестиційна система, інвестиційні послуги, якими б користувалися всі, а не тільки кваліфіковані інвестори.
Низький рівень доходів – ще одна причина.
Та й не всі несуть заощадження
до банків – через недовіру до цих фінустанов, яка сформувалася через втрату
заощаджень у різні періоди.
Знання про інфляцію продемонстрували під час опитування 81% українців, про
відсоткові ставки знають 65%. А про вартість грошей у часі – 59%. Тобто більшість
людей не може оцінити ефективність інвестування, тим часом як у США, наприклад, пенсіонери інвестують
свої пенсійні заощадження, обираючи різні рівні ризиковості й дохідності.
«Я особисто тримаю інформацію про доходи і витрати в голові. Розподіляю на групи: комунальні послуги, харчування, освіта, подорожі, заощадження. Слідкую, щоб поточні регулярні витрати не перетинали межу в 30%. Заощадження стараюся робити – 10% від доходу. Іншим легше користуватися додатками в телефоні. Це добре. За кілька місяців людина зрозуміє, де робить непотрібні витрати, скоротить їх. Наприклад, знайомі з’ясували, що на мобільний зв’язок витрачали 6 тисяч гривень на рік. Змінили тариф і сума зменшилась утричі. Можна почати вести бюджет у зошиті, розділивши його на дві колонки – надходження та видатки Кілька місяців збирати чеки, щоб побачити свої реальні витрати», зазначає Юлія Вітка.
Куди вкладати гроші
Відповідаючи на запитання про ефективність такого способу вкладання грошей, як купівля житла, Вітка зауважила, що швидше збереження коштів. «Власна нерухомість це актив. Він може слугувати заставою при отриманні кредитів в подальшому. Його можна здавати в оренду. Також нерухомість поступово дорожчає, її з часом можна вигідно продати», зауважує експертка.
Щодо інвестування коштів українцями, Вітка зауважила, що варто чітко розділити банківський і небанківський ринки.
І назвала банківський ринок, то в Україні стійким, очищеним від неплатоспроможних фінустанов, отже гроші на депозити можна нести. Також нормальним інструментом назвала державні облігації, однак підійде лише людям із середнім достатком, бо є мінімальна межа – 40 тисяч доларів.
Щодо фондових ринків – вони стануть доступними не раніше, ніж через 10 років. Торік був відтік іноземних інвестицій, а це свідчить про те, що українські умови відлякують інвесторів.
Хто навчить фінансовій грамотності
Щодо навчання фінансовій грамотності з дитячого віку, Вітка зазначила, що в Україні є підручники з фінансової грамотності для учнів 9-10 класів, а сам предмет «Фінансова грамотність» експериментально впроваджувався в українських школах ще з 2012 року за затвердженою МОН програмою.
Для дорослих існує інший шлях
донесення інформації – якщо банки вчитимуть своїх клієнтів, розповідатимуть
нові інструменти, або ж це можуть бути короткі блоги, статті на фінансові теми.
Нині питанням фінансової грамотності займаються НБУ і Фонд гарантування
вкладів. У Нацбанку, зокрема, акція «Гудбай шахрай» стосувалася анонімних
дзвінків і перерахування коштів невідомим особам.
«Чого нам не вистачає, так це узгодженої стратегії, коли державні органи і приватні організації, скоординувалися, визначилися б, хто в якому напрямку працює».
Юлія Вітка
Податківці кажуть, що рівень надходжень росте: у січні до соцфондів надійшло 836,2 млн грн від платників ЄСВ Київщини.
Тим часом в Обухові стартує програма «Шкільний бюджет».
Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.