Нещодавно стартував міжнародний флешмоб “Global Lesya Ukrainka 2021”, присвячений 150-річчю від дня народження поетеси.
До цієї акції приєднався Музей однієї вулиці, повідомляється на сторінці установи. В рамках проєкту публікуються фотографії, відео та селфі з портретами Лесі Українки.
Про історію одного полотна, на якому зображена поетеса
В 1904 році відомий художник Фотій Красицький на прохання поетеси, яка була його доброю приятелькою, створив портрет. Картина писалась в дещо незвичному антуражі з використанням церковних свічок, які давали м’яке освітлення натури, а Леся сиділа, дивлячись на ікону Миколи Чудотворця. Красицький змалював поетесу такою, якою вона була на час позування – виснаженою хворобою, але зі стійким характером.
Він планував продемонструвати свій витвір на виставці українського мистецтва у Львові в 1905 році, проте організатори виступили проти цього. На їх думку, Лесю варто було б зобразити здоровою, красивою та квітучою жінкою, і художник намалював інший портрет, де вона сидить біля вікна, а вся кімната потопає в зелені та сонячних променях. Однак поетесі більше припав до вподоби саме перший портрет. У травні 1913 року вона вирішила повторити його у фотографії. Її кузен Юрій Тесленко-Приходько зробив знімок, і на сьогодні це є останнє прижиттєве зображення Лесі Українки.
Також ми повідомляли про франківчанина Назара Дубіва, який за допомогою комп’ютерних технологій “одяг” відомих українців у сучасне вбрання. Серію власних робіт автор назвав “Якби відомі українські історичні постаті стали модниками у 2020 році”.
Раніше «Погляд» розповідав про 10 цікавих фактів із життя письменниці Лесі Українки. Зокрема про те, що поетеса вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами. Добре знала латинь. Перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не навчалася в школі.
Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.