Кіберполіція уже заблокувала більше 500 суїцидальних груп і понад 200 акаунтів організаторів та кураторів. Нині правоохоронці працюють над тим, аби їх ідентифікувати і притягнути до відповідальності.
Статистика дитячих суїцидів, що стаються останнім часом, не може не вражати і не тривожити. Здавалося б, коли трагічна хвиля почалася, дорослим варто було б звернути на це увагу, почати аналізувати випадки, що сталися, і шукати шляхи, як відвернути трагедії… Але…
Торік в Україні, за словами начальниці відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві Лариси Зуб, зафіксували 137 завершених суїцидів серед дітей від 8 до 17 років.
“Найбільше їх скоюють діти від 14 до 17 років. Частіше — хлопчики, вдвічі рідше — дівчата. Дівчата, як правило, роблять демонстративні спроби суїциду”, – розповіла Зуб.
Це більше, ніж у позаминулому році. Як повідомляв «Погляд», у 2019 році зафіксували 111 самогубств чи спроб самогубств неповнолітніх, у яких кожен сьомий не досяг навіть і 10-річного віку.
На Київщині, як розповіли «Погляду» у правоохоронних органах, за 2020 рік зафіксовано 13 випадків підліткових самогубств, а загалом з 2016-го — 36 випадків (вік від 12 до 16 років). Через активізацію телеграм-чатів та різних сумнівних додатків випадків самогубств на даний час не було.
Така різна статистика
А тепер – що маємо в цьому році?
Повідомлення про дитячі суїциди – як зведення з фронту, у яких неминучі втрати. Але тут – не фронт, тут мирне життя…
Так, востаннє трагедія сталася 1 березня на Харківському шосе у Києві- 15-річна дівчина вистрибнула з вікна і загинула.
17 лютого у Дарницькому районі на вулиці Архітектора Вербицького дівчинка випала із загального балкона. На місці працювала кіберполіція. Тобто можна припустити, що поліція не виключає того, що дівчинка могла грати в одну із смертельних ігор в соціальній мережі. А 16 лютого до столичної поліції надійшло повідомлення про падіння дівчини з висоти на вулиці Княжий Затон, що у Дарницькому районі столиці. «Погляд» розповідав про трагедію, що сталася на Позняках 15 лютого, коли з висотки вистрибнула та загинула молода дівчина.
А на початку місяця, за одну добу 2 лютого у різних районах Києва сталось аж три випадки ймовірних самогубств. Дві 16-річні дівчини залишились живими, а 13-річна, на жаль, загинула.
Раніше «Погляд» повідомляв про те, що 1 лютого у Києві на вул. Орловській дівчина 2004 року народження також випала із вікна багатоповерхівки.
28 січня у Чайках загинула 10-річна дитина. Хлопчик вистрибнув з 15-го поверху. 20 січня 12-річний киянин випав з вікна на 15-му поверсі. Перед стрибком дитина залишила передсмертну записку, що була адресована другу.
За даними Національної освітньої асоціації, кількість спроб дитячих самогубств з початку року збільшилась утричі.
«Якщо, за статистикою Охматдиту, в Києві за рік у середньому траплялося 60 таких випадків, то вже за перші два місяці 2021-го зафіксовано вже 25 спроб», – зазначається на Фейсбук-сторінці Національної освітньої асоціації (НОА).
Втім, різні інституції наводять різні цифри.
«Упродовж січня-лютого 2021 року в столиці сталося сім нещасних випадків із учнями столичних шкіл. Департамент освіти і науки звернувся до Національної поліції України щодо вжиття невідкладних оперативних заходів із виявлення та блокування небезпечного інтернет-контенту», – зауважив в. о. першого заступника голови КМДА Валентин Мондриївський.
Як повідомляє офіційний портал Києва, ці сім нещасних випадків із учнями стосуються падіння з висоти: п’ятеро дітей загинули, одна дитина перебуває в тяжкому стані. Ще одна дитина – в лікарні під наглядом медиків і психологів.
Статистика по Київщині: коментар Нацполіції
«Погляд» надіслав запит до ГУ Національної поліції, у якому попросив дати відповідь на кілька запитань. Серед них – скільки дітей на Київщині у 2021 році покінчили життя самогубством, і якого віку – по районах області.
Нам відповіли: «З початку 2021 року на Київщині мали місце три випадки самогубств серед дітей. З життям покінчили: у січні та лютому – хлопці 10 та 15 років (Бучанський район), у лютому – дівчина 13 років (Фастівський район)».
Нагадаємо, ми писали про те, що у селищі Горенка 15-річного хлопця 9 лютого знайшли повішеним у підвалі. А 28 січня близько 15-ї години 10-річний хлопчик випав з 15-го поверху будівлі у Чайках. Скидалося на самогубство, адже речі він залишив на балконі.
16 лютого у Боярці в академічному ліцеї «Гармонія» сталась трагедія. Дві учениці сьомого класу вжили невідомі речовини, внаслідок чого отруїлись. На жаль, одну дівчинку врятувати не вдалось. У Боярці тепер зі школярами працюватимуть кризові психологи.
Чому ж статистика така різна?
«Узагальнений державний моніторинг спроб вчинення самогубств не ведеться. Але насправді в регіонах країни ситуація ще гірша. За міжнародною статистикою, на одне самогубство припадає 25 спроб. Щороку на себе руки близько 100 неповнолітніх українців. Це те, що фіксується як самогубство. Але реальність в тому, що суїциди часто оформлюють як нещасні випадки. Тобто, наявний мінімум випадків – не менше 2500 спроб дитячих самогубств. За чисельністю це кілька середніх шкіл! Шокуюча цифра, яка може вирости у цьому році втричі, якщо держава не почне реагувати негайно! Ця жахлива хвиля має бути зупинена!»
– зазначає Національна освітня асоціація.
Причини і… причини
Втім, для того, аби вжити справді дієвих, до того ж правильних заходів (а не для «галочки», щоб відзвітувати), потрібно насамперед з’ясувати причини, чи групи причин, котрі штовхають дітей на фатальні кроки. І діяти справді ефективно, а не шукати – у резонансних випадках – «крайніх», на яких можна все звалити у звіті.
Начальник управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції у Київській області Борис Бреус у відповіді на запит «Погляду» зазначає: «Основними причинами дитячих самогубств припускаються як «складний» підлітковий вік, непорозуміння з дорослими, так і прагнення привернути до себе увагу».
Валентин Мондриївський бачить причини в шкідливому інтернет-контенті: «Як тато я розумію, що безпека дітей в інтернеті – це, насамперед, наша з вами батьківська відповідальність. Однак Департамент освіти і науки разом із педагогічними колективами звернулися до кіберполіції з проханням невідкладно вжити заходів із виявлення та блокування контенту, що може негативно впливати на емоційно-психологічний стан дітей, а також пропагувати насильство та жорстокість».
Керівниця управління ювенальної превенції Нацполіції Лариса Зуб констатує, що нерідко причини не вдається з’ясувати: «Дуже часто бувають випадки, коли діти здійснюють самогубство і поліція, перевіряючи причини, не знаходить ані записок, ані будь-яких передумов до того, що на дитину психологічно впливали».
А тим часом на шкідливий інтернет-контент «грішать» багато і фахівців, і стурбованих ситуацією громадян.
Якось доводилось чути таке припущення, що мовляв, діти, «бавлячись» загрозливим для їхнього життя контентом, не розуміють, що фатальний крок може бути тільки один. І причина саме цього – інтернет-ігри, у яких гравці мають кілька «інтрнет-життів». І дехто з дітей не уявляє всієї небезпеки того, з чим вони «граються».
Втім, скільки таких – ніхто не знає…
Хто вони, адміни «груп смерті»?
«Інформуємо, що ДКП не веде статистики по кількості жертв «небезпечних інтернет-ігор. В свою чергу ДКП на постійній основі працює з правоохоронними органами різних країн світу та отримує інформацію щодо функціонування каналів, де невстановлені особи намагаються маніпулювати неповнолітніми. Для запобігання вчинення таких злочинів ДКП проводить системний моніторинг та відпрацювання мережі Інтернет, щоб ідентифікувати дітей, які долучаються до небезпечних груп та провести превентивну роботу, щоб уникнути загрози їх життю чи здоров’ю», – відповів на запит «Погляду» заступник начальника департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник.
Він зауважив, що працівники підрозділів кіберполіції виїжджають на кожен випадок суїциду підлітків, ретельно оглядають техніку, мобільні телефони, особисті записи, нотатки, з метою з’ясування участі неповнолітніх у деструктивних спільнотах, які пропагують культ насильства.
І вже є результати. Як повідомляв «Погляд», столичні правоохоронці затримали адміністраторку «групи смерті». З’ясувалось, що жінка, яка доводила дітей до самогубства, має психічні відхилення і перебуває на лікуванні.
Хоча навряд чи по той бік монітора сидять лише психи. З огляду на те, що дітей змушують знімати власну смерть і транслювати це адмінам «груп смерті», дехто з фахівців зазначає, що ці «адміни» потім зароблять на дитячих життях, продаючи відео своїм «замовникам».
Начальник Київського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Кропива розповів і про створення фейкових «груп смерті», організатори яких є шахраями і ставлять за мету збагачення. Спочатку вони діють за аналогічною схемою, а потім дають завдання написати персональні дані батьків, ідентифікацій код та номери банківських карток. Тож правоохоронець закликав батьків провести відповідні бесіди із дітьми.
Цілком можливо, є й інші причини, і очевидно, правоохоронці про них знають та «розробляють» без зайвого розголосу, керуючись таємницею слідства.
П’ять простих кроків від НОА
А тим часом питання, що робити, не зникає з порядку денного.
Поліція дає поради, на які варто звернути увагу.
Національна освітня асоціація, зі свого боку, пропонує п’ять простих, але дієвих кроків, які можна здійснити упродовж найближчого часу.
- По-перше, має діяти гаряча лінія МОН і МОЗ для батьків: «Батьки повинні бути озброєні знаннями, які допоможуть їм ідентифікувати ознаки небезпеки у поведінці дитини і правильно на них відреагувати».
- По-друге, має бути Програма тренінгів учителів з виявлення дітей, яких можна віднести до групи ризику: «У вчителя, як і в лікаря, повинен бути чіткий протокол для виявлення проблеми і реагування на неї. Наразі цього немає. Більше того, нерідко шкільна система освіти та педагогічного виховання спрямована на поглиблення психологічної кризи у «проблемної» дитини, що й підштовхує її до «протестних» дій».
- По-третє, потрібно здійснити обмеження деструктивного контенту, застосувати санкції до інформаційних платформ, які не хочуть або не можуть захищати користувачів від деструктивного контенту: «Якщо одні соцмережі відстежують і блокують небезпечний контент, то, як бачимо, інша популярна мережа цим мало переймається. Тому законність роботи небезпечних для дітей сервісів має стати питанням для розгляду Верховної Ради і РНБО».
- По-четверте, варто запровадити психологічні уроки для дітей, проводити систематичну роз’яснювальну роботу у школах з попередження самогубств: «Психологи мають підтримувати дітей і сформувати у їх свідомості безпечні механізми реагування на складні та провокативні ситуації».
- По-п’яте, має бути соціальна реклама, що викриває «смертельні челенджі» і транслює конструктивні моделі поведінки.
«Національна освітня асоціація наполягатиме на розробці державної програми попередження дитячих самогубств. Коли вмирає дитина – вмирає частина майбутнього нації. Ми повинні зберегти наше майбутнє!» – закликає НОА.
Чатує «Кіберпес»
За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережами. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50% – 4 та більше годин, зазначається на офіційному сайті МОН.
Чи тільки навчальну і й пізнавальну інформацію вони там шукають? Звичайно ж, ні – діти активно спілкуються, і добре, якщо тільки з тими, хто не завдасть їм шкоди.
Щодо деструктивного спілкування, зазначає МОН, існує окремий термін – кібербулінг.
ДОВІДКА. Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах; повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.
«За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування», – зазначається на офіційному сайті МОН.
На сайті Міністерства освіти і науки у розділі «Безпека дітей в інтернеті» вміщено матеріали для підвищення рівня обізнаності щодо правил поведінки дітей у мережі.
«У зв’язку з тим, що ситуація в інтернеті є дуже небезпечною і швидко змінюється, необхідно постійно відстежувати нові тенденції в цифровому середовищі, вчасно на них реагувати та підвищувати обізнаність батьків, учителів і дітей щодо можливих ризиків. На сайті міністерства розміщені поради для батьків щодо організації взаємодії «дитина – інтернет – мобільний зв’язок» від Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі. У розділі можна ознайомитися з матеріалами уроків і квестів для різних вікових груп щодо безпечної поведінки в інтернеті», зауважує ресурс Середня освіта.
Окрім того, на сайті МОН є відповідні посібники, якими можуть скористатися батьки та педагоги. А ще – спеціальний чат-бот «Кіберпес» у Telegram і Viber допоможе навіть анонімно отримати допомогу у разі кібербулінгу.
Заблоковано півтисячі суїцидальних груп
Тим часом правоохоронці ретельно працюють над питанням дитячого суїциду і вже оприлюднили деякі результати.
Так, від батьків та адміністрацій навчальних закладів столиці правоохоронці отримали дев’ять звернень щодо можливої участі дітей у суїцидальних групах, із них два – знайшли своє підтвердження. Про це повідомляється на єдиному порталі органів системи МВС України.
«Нині побутує дещо хибна думка, що у такі групи потрапляють лише діти із неблагополучних родин. Але насправді за нашими спостереженнями, як правило, учасниками стають ті підлітки, які не отримують достатньо уваги від батьків. Тому вони легко «переключаються» на кураторів груп у соціальних мережах, які є хорошими психологами і виявляють до підлітків інтерес та зацікавлюють виконанням певних завдань. При цьому слід відзначити і те, що у чотирьох виявлених випадках діти були у кризовому стані, вивести із якого їх допомагали і психологи, і психіатри», –
Лариса Зуб
Сергій Кропива зазначив, що загалом щодня до кіберполіції надходить близько 70 звернень про зникнення дітей, із яких у 15-20% підтверджуються їх участь у Інтернет-пастках: «Ми уже заблокували більше 500 суїцидальних груп і понад 200 акаунтів організаторів та кураторів. Зараз працюємо над тим, аби їх ідентифікувати і притягнути до відповідальності».
Правоохоронці зазначають, що тема функціонування так званих «груп смерті» у соціальних мережах із кожним днем стає усе популярнішою. І закликають усіх об’єднати зусилля у виявленні осіб, які підштовхують підлітків до скоєння самогубств.
Діють гарячі лінії
Не лише дорослі, а й діти можуть отримати психологічну підтримку в разі, якщо вони потрапили в ризиковані для здоров’я ситуації, у тому числі пов’язані із соцмережами.
0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних); 11-61-11 (безкоштовно з мобільних) – Національна дитяча гаряча лінія;
15-47– безкоштовна цілодобова гаряча лінія для жертв домашнього насильства;
116-123 – безкоштовна Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства.
«Погляд» повідомляв, що 24 лютого у Києві 12-річна дівчинка випала з 8 поверху та 47-річна жінка – з 2-го. Обидві були госпіталізовані.
25 лютого у Дніпровському районі столиці, у столичному ліцеї №208 хлопчик випав з вікна. Попередньо, це сталось, коли 12-річний хлопчик знімав відео на смартфон.
Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш телеграм-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.