Як тільки Кабінет Міністрів схвалив Український правопис у новій редакції, в українського суспільства з’явилося багато питань: Індик чи Индик, Афіни чи Атени, проЕкт чи проЄкт? Як тепер правильно говорити і писати?
Нарешті відповіддю на всі запитання став опублікований Інститутом мовознавства імені Олександра Потебні НАН України повний текст нової редакції Українського правопису. Адже протягом останнього тижня у ЗМІ поширювався не остаточний варіант, а той, який виносився на обговорення ще в минулому році.
Перш ніж розставити всі крапки над «і», варто зазначити, що нова редакція Українського правопису замінила попередню, прийняту ще в 1992 році, а її головним лейтмотивом є демократизація Українського правопису, дистанціювання від норм, що містили запозичення з російських, тобто повернення до «питомої української мови».
Нові правила впроваджуватимуть протягом 3-5 років. Тож поки є час засвоїти всі зміни. На ЗНО з української мови 2019 року нова редакція правопису теж не вплине. Тому школярам, вчителям та абітурієнтам нервувати не варто.
Слід відзначити, що змін у новій редакції не так вже й багато. Зокрема, слова «индик» там взагалі немає. А переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською. Однак це не стосується офіційних документів, де правильно писати, як і раніше, Афіни, а не Атени.
Загалом усі зміни в оновленому Українському правописі можна поділити на дві великі групи: зміни у написанні слів (без варіантів) і варіантні доповнення до чинної норми.
БЕЗ ВАРІАНТІВ
проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-), плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк, Соєр, Хаям, Феєрбах, де звук [j] передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: фла́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, саквоя́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк і т.д.
Власні назви – без подвоєння приголосних -кк-
“Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к:
Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́кінгем, Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́дбек, Ше́рлок”.
НАПИСАННЯ РАЗОМ
мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт
Разом пишемо: слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь:
архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-:
архіскладнúй, гіпермáркет, екстраклáс, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумкла́с, супермáркет, топмéнеджер, топмодéль, ультрамóдний, флешінтерв’ю.
…слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-:
антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контрадмірáл”.
СЛОВА З ПІВ (у значенні “половина”)
Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо:
пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни.
Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півострів.
ДЕФІС, РАЗОМ ЧИ ОКРЕМО?
… другий іменник складного слова відмінюємо, якщо перший:
визначає певну прикмету чи особливість предмета, особи, явища, названих другим: бíзнес-план, бі́знес-проє́кт, блок-систéма, буй-ту́р, ди́зель-мото́р, до́пінг-контрóль, дур-зíлля, жар-пти́ця, інтерне́т-видáння, інтерне́т-пóслуга, ко́зир-ді́вка, компа́кт-диск, кре́кінг-проце́с, піа́р-áкція, піа́р-кампáнія, розрúв-трава́, фан-клýб, фі́тнес-клуб, чар-зі́лля.
Дефіс не ставимо:
1) якщо означальний іменник ужито перед означуваним: не́нька Украї́на:
2) якщо означальний іменник є видовою назвою щодо першого іменника — родової назви: горá Сапýн, держа́ва Украї́на, трава́ звіробі́й.
РОСІЙСЬКІ ПРІЗВИЩА
Прикметникові закінчення російських прізвищ (-ой) передаємо через -ий: Донськúй, Крутúй, Луговськúй, Полевúй, Соловйо́в-Сєдúй, Боси́й, Трубецькúй, але Толстóй.
ЗМІНИ В ОКРЕМИХ СЛОВАХ
ПОДВОЄННЯ приголосних як наслідок їх збігу.
Подвоєння букв на позначення приголосних маємо, якщо збігаються однакові приголосні кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н-(ий) -н-(ій), -ник, -ниц-(я):
день — де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́нній, туман – туманний;
башта́нник, годи́нник, письме́нник, свяще́нник; віко́нниця, Ві́нниця;
дві букви н зберігаємо й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із двома н:
зако́нний — зако́нність — зако́нно, тума́нний — тума́нність — туманно”.
РАЗОМ пишемо:
а) складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них:
адмінресýрс, Міносві́ти, профспі́лка, Святвéчір”.
ВЕЛИКА БУКВА
Назви товарних знаків, марок виробів, наприклад:
Автомобілі марки “Жигулі” вироблялися з 1970 по 2014 рік.
З малої букви, якщо вживається як загальна назва, наприклад:
Він приїхав на старих обшарпаних “жигулях” (… на новому блискучому “фольксвагені”).
З великої букви пишемо перше слово назв церков:
Украї́нська правосла́вна церква, Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, Українська лютера́нська це́рква, Ри́мсько-католи́цька це́рква, Вірме́нська апо́стольська це́рква.
В офіційних складених назвах органів влади, установ і організацій, товариств і об’єднань з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви), що входить до складу назви:
Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни, Ра́да націона́льної безпе́ки та оборо́ни Украї́ни, Управлі́ння осві́ти Шевче́нківської в мі́сті Киє́ві держа́вної адміністра́ції, Прокурату́ра мі́ста Ки́єва, Апеляці́йний суд Закарпа́тської о́бласті, Націона́льний банк Украї́ни, Організа́ція економі́чного співробі́тництва і ро́звитку, Міжнаро́дний валю́тний фонд.
У назвах найвищих органів влади і державних установ України Верхо́вна Ра́да Украї́ни, Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни, Конституці́йний Суд Украї́ни, Верхо́вний Суд Украї́ни з великої букви пишемо всі слова.
Назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви (тві́тер, ґуґл); назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа “Фейсбу́к”, енциклопе́дія “Вікіпе́дія”).
назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса).
ВАРІАНТИ: допускається правописна варіантність
СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами:
- шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г (Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гулліве́р)
- шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ (Верґі́лій, Ґарсі́я, Ге́ ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґулліве́р і т. ін.)..
У словах, що походять з давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав:
автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́.
У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти:
аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна
кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен
Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т:
антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таї́сія, Теодо́р.
У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок:
ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін..
УКРАЇНСЬКІ Й ДАВНО ЗАСВОЄНІ СЛОВА
Допускається: і́рій і и́рій, і́род і и́род
На початку слова звичайно пишемо і ….
Деякі слова мають варіанти з голосним и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (‘дуже жорстока людина’).
И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова и́кати (‘вимовляти и замість і’) та похідного від нього іменника и́кання.
И на початку слова
вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин
ВАРІАНТНІ ФОРМИ РОДОВОГО ВІДМІНКА
ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́сі й Білору́си
Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гі́дности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́си́ , Білору́си.
Ще кілька новацій:
Тільки і вживаємо:
якщо зіставляємо поняття: Дні і ночі; Батьки і діти; Правда і кривда; Просте і складне речення.
Варіанти із, зі (зо) вживаємо перед буквами, що передають важкі для вимови збіги приголосних, та для досягнення милозвучності.
ФЕМІНІТИВИ
Закріплені в новому Українському правописі і фемінітиви.
-К-, -ИЦ-(Я), -ИН-(Я), -ЕСА.
За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі.
Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ:
а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка та ін.
Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця та -ень: учени́ця.
Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ень: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня, на приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня, лемки́ня.
Суфікс -ес- рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са.
За інформацією: Інститут мовознавства імені Олександра Потебні, Українська правда