Уявіть собі новонароджених покинутих дітей, які змушені більшу частину часу перебувати “в клітці”, за гратами дитячого ліжечка і власної самотності. Їх не пестять, не обіймають, вони не знають запаху маминого молока, майже не бувають на вулиці. Таких діток не беруть на ручки, щоб не звикали… За логікою, піклування за такими дітками мала б взяти на себе держава – забезпечити їх доглядом, харчуванням, одягом… Але що відбуваєься насправді? @Маріель Славська провела розслідування, щоб з’ясувати, які насправді умови життя у “відмовників” і чи є шляхи його покращення.
