Гаряча дискусія заполонила соціальні мережі та медіа. Політики, представники найбільших торговельних мереж, банків-емітентів та банків-еквайрів мало не перейшли на особистості із серії “Чи ти мене поважаєш?” у суперечці щодо ставок комісії інтерчейндж та винагороди за еквайринг, які отримують банки із безготівкових розрахунків українців.
Про це сказала народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк.
В Україні й справді комісія інтерчейндж значно вища, ніж в країнах ЄС, де ці комісійні збори регулюються й суттєво обмежуються ще з 2015 року, тому Президент Володимир Зеленський доручив відповідним відомствам та депутатам шукати рецепти, які б подолали цей розрив.
У цих пошуках і виникли відповідні законопроекти в парламенті та вчинялися спроби зменшити ставки інтерчейндж через подання правок до нового системного законопроекту про платіжні послуги.Адвокація ідеї законодавчого втручання у розмір ставок значною мірою спирається на заклик «зменшимо інтерчейндж – зменшимо ціни на товари та послуги».
Практика європейських країн показала, що це обмеження в підсумку ніяк не вплинуло на зменшення роздрібних цін для населення.Натомість зниження комісії інтерчейндж в грудні 2015 р. призвело до здебільшого негативних наслідків – споживачі постали перед підвищенням цін або введенням щорічної плати та плати за використання платіжних продуктів (наприклад, збір за зміну РIN-коду у Франції; збір за оплату карткою в деяких категоріях магазинів у Чехії; збір за зняття готівки з будь-яких карток в банкоматах у Чехії, Данії та Португалії). Відбулося зменшення обсягу і варіативності програм лояльності. Найбільше зниження розміру інтерчейндж в Європі позначилося на комісії за користування кредитними картами. За окремими видами кредитних карт зростання банківських комісій склало від 20% до 60%. Передбачається, що в коротко- і середньостроковій перспективі продовжиться зменшення асортименту банківських послуг і бонусних програм.
І це при тому, що система безготівкових платежів покрила всю мапу Євросоюзу, а розрахунки без використання готівки становить від 70% всіх розрахунків у південній та центральній Європі і доходить аж до 95% в країнах Скандинавії. Фактично, там уже створена цифрова економіка. У той час як Україна лише перебуває на цьому шляху. Разом з тим, обсяг інвестицій у програмне забезпечення, інфраструктуру, кібербезпеку, нові програми лояльності та кешбек в Україні вже давно зрівнявся з європейським.Тож на даному етапі підійти просто лінійно й знизити ставку комісії інтерчейндж до рівня країн ЄС (з унікальним бонусом у вигляді обмеження ще й винагороди за еквайринг) — це все одно що безпосередньо скоротити обсяг цих інвестицій у розвиток української cashless-економіки. Адже саме завдяки цим коштам, які отримує українська банківська система, розвивається еквайринг та карткові продукти, а заразом і вся мережа безготівкових платежів в Україні.
Ба більше – розвивається українська цифрова економіка. Адже банківська картка є не тільки платіжним інструментом, а й засобом ідентифікації та верифікації через BankID. Вона відкриває доступ до отримання адміністративних послуг онлайн (згадайте цифровий додаток «Дія»).Банки повністю перебувають в легальному полі, сплачують всі податки і після банківської кризи 2014-15 рр. застосовують найжорсткіші міжнародні стандарти звітності. Саме через використання банківської системи держава крок за кроком детінізує решту секторів української економіки.Ми не маємо уявлення про справжні масштаби несприятливих наслідків, до яких призведе завдання шкоди банківській системі через невиважене втручання у її діяльність.
«Аби не кликати своїми руками цього чорного лебедя, я запропонувала шукати рішення щодо ставок зазначених комісій cashless-платежів за принципом win-win. Кожна сторона має поступитися і від того виграти. І об’єднувати усіх на цьому шляху взаємних поступок має одна мета: кінцевим вигодонабувачем цих змін повинен бути споживач — пересічний українець. Тоді в перспективі виграють і банки, і рітейл, й українська економіка в цілому.Для цього я ініціювала зустріч з представниками Нацбанку, п’ятьма найбільшими українськими банками-емітентами та еквайєрами, а також представниками міжнародних платіжних систем. Дискусія вийшла відверта, гостра, але продуктивна.Ми дійшли згоди, що на поточному етапі проникнення cashless у наше життя аби показати здатність банківської системи до пошуку компромісу можна запропонувати законодавчо закріпити максимальний розмір середньозваженої ставки комісії інтерчейндж на рівні 0,5%, а винагороди за еквайринг – 2% від вартості транзакції, при цьому так само законодавчо необхідно закріпити й обов’язкове та безумовне повернення банком споживачу 1% від вартості придбаного за безготівку товару чи спожитої послуги. Такий собі всеукраїнський кешбек, який, впевнена, з часом як приклад успішного пошуку компромісу скопіюють і в Європі.Переконана, цей підхід на теперішньому етапі розвитку cashless-економіки в нашій країні мотивуватиме українців усе більше переходити на безготівку»,- зазначиладепутатка.
Вона також відмітила, що відтак банки й надалі розвиватимуть свої продукти, ці послуги проникатимуть у всі куточки нашої великої країни, а рітейлери, які зараз сплачують більше 2%, зекономлять за рахунок зменшення максимальної ставки до 2% (хоча домовитися про менший відсоток ніхто не забороняє) і точно отримають збільшення кількості безготівкової оплати своїх товарів, робіт чи послуг.До того ж міжнародні платіжні системи Visa й Mastercard попередньо зазначили, що готові впровадити такий підхід вже з другого півріччя цього року.
«Тож місця в cashless вистачить усім: і банкам, і рітейлерам, і найголовніше – українцю.Пам’ятаєте як у Стругацьких «Щастя всім, і нехай ніхто не піде ображеним»?»,- наголосила народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк.
Довідка.
інтерчейндж — це спеціальна комісія, яку банк-еквайр платить із кожної операції банку-емітенту платіжного засобу. Фактично, банк, який встановив термінал, «ділиться» частиною отриманого доходу з банком, який випустив вашу картку для оплати.
еквайринг– це послуга, за допомогою якої торгові підприємства можуть приймати оплату карткою або телефоном (чи іншим електронним платіжним засобом). Розмір плати інтерчейндж встановлюється платіжними системами — найпоширенішими є MasterCard та Visa — і може коливатися в діапазоні приблизно 0,9-2% від суми операції.
Як повідомляв «Погляд», які банки можуть приймати у клієнтів паспорт з додатку «Дія».
«Погляд» розповідав, що українські банки інформуватимуть клієнтів по-новому.
Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.