Відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя в небагатій дворянській родині відставного офіцера.
Його давнім предком був козак Іван Чуб, похований у Борисполі. Однак прадід відомий уже під більш “шляхетним” прізвищем — Чубинський.
Йдеться на сайті бібліотеки імені Вернадського.
Батьки віддали Павла на навчання до Другої Київської гімназії. Нині на тому місці (бульвар Тараса Шевченка, 18) встановлено меморіальну дошку. По закінченні гімназії Чубинський вступив до Петербурзького університету, де здобув вищу юридичну освіту (1861), дістав ступінь кандидата юридичних наук.
Павло Чубинський брав активну участь у діяльності української громади в Петербурзі, осередком якої стала редакція журналу «Основа», де працювали Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров. Отримавши блискучу освіту, Чубинський повернувся в Україну і став лідером «Київської громади», просвітницької організації, яка мала кілька недільних шкіл. Тоді у громаді виникла ідея написати пісню, яка б стала девізом і об’єднуючим символом патріотичних сил України. Павло Платонович створив пісню «Ще не вмерла Україна», а хор під його керівництвом розучив текст і мелодію. Пісня «пішла в хід».
У 1961 – 1862 рр. П. Чубинський мандрував Переяславщиною, збирав фольклорно-етнографічні матеріали, спілкувався з селянами, надавав їм юридичну допомогу, був активним дописувачем часопису «Основа».
1862 року Павло Платонович здійснив подорож на могилу Шевченка, де виголосив промову, після якої був заарештований і засланий до Архангельської губернії на сім років (1861-1869).
У березні 1869 року П.П. Чубинський повернувся в Україну.
Наукова діяльність етнографа принесла йому славу талановитого дослідника Російської Півночі.
У 1869 – 1870 рр. науковець очолив етнографічно-статистичну експедицію, що здійснила три поїздки по Україні, Білорусі та Бесарабії. Під час однієї з подорожей він побував у Золотоніському, Черкаському, Звенигородському, Чигиринському та Уманському повітах, де старанно вивчав народний побут, звичаї, традиції. Під час подорожі було зафіксовано близько 4000 обрядових пісень, понад 300 казок, нотувалися відомості різного характеру зайнятості населення.
З 1870 по 1873 роки Павло Чубинський проживав на Городищині, у Млієві, на цукроварній фермі «Брати Яхненки і Симиренко». Тоді відбулося знайомство П. Чубинського і В. Симиренка, які стали друзями й однодумцями. У Млієві було засноване «Технічне товариство», секретарем якого став Павло Чубинський. У 1871 році він видав невеличку збірочку своїх віршів «Сопілка», згодом – сім томів «Праць етнографічної статистичної експедиції в Західно-Руський край», в які увійшли записи, зроблені в Корсуні, Млієві, Гарбузині, Шендерівці, Жаботині, Вільшані, Тальянка, Каневі, Суботові, Виграєві та ін.
У 1873 році П. Чубинський зі своєю сім’єю переїздить до Києва. У цьому році було відкрито Південно-Західне відділення Російського географічного товариства, та на його діяльність почалися політичні гоніння тих, хто вважав, що українців немає. При переписі населення в Києві (1874 р.) виявилося, що киян-українців переважна більшість, тому, за словами Павла Платоновича, повинна бути своя українська мова. Чубинського вдруге висилають з України, заборонивши проживати в Київській, Волинській, Подільській, Харківській та інших областях. Це був моральний і матеріальний удар.
На початку 1878 року Павло Платонович захворів, лікарі радили йому повернутися до Києва. У 1879 році Російська академія наук присудила вченому Уваровську премію в той час, коли він був тяжко хворим.
П.П. Чубинський помер 26 січня 1884 року. Пам’ять про нього берегли друзі, видавши у 1914 році збірник «Пам’яті П.П. Чубинського».
«Погляд» пиcав, що у Борисполі відкрили пам’ятник Чубинському в повний зріст.
Нещодавно «Погляд» повідомляв, що на честь 180-ї річниці від Дня народження Павла Чубинського працівники держустанов Борисполя співали гімн України.
Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.