Забруднення повітря, пов’язане із викопним паливом, є причиною кожного п’ятого випадку смерті в усьому світі.
Економіка будь-якої країни вимагає чималих енергетичних ресурсів. Ще досі істотну частку в енергетиці багатьох країн займає викопне паливо, зокрема й вугільна промисловість. У той же час активний видобуток вугілля негативно впливає на екологію і людство.
Як вугілля нас вбиває?
Зворотна сторона монети полягає у тому, що видобуток гірських порід призводить до просідання ґрунту. Порушуються сформовані біоценози, що сприяє ерозії ґрунтів. А також це неминуче веде до зміни природних ландшафтів, через що зникають ліси, виникають яри і розломи.
Але, що найстрашніше, видобуток вугілля забруднює атмосферу газами і твердими частинками. Забруднення атмосфери небезпечне не лише безпосереднім отруєнням в конкретному місці, але і тим, що воно розповсюджується на велику територію внаслідок переміщень повітряних мас. Натомість конденсація отруєної водяної пари в атмосфері призводить до випадання токсичних опадів на великій території. Таким чином відбувається вторинне забруднення ґрунтів і водних об’єктів. А це, в свою чергу, призводить до забруднення підземних та поверхневих вод.
Як відомо, велика частина шкідливих для здоров’я речовин потрапляє в організм людини з повітрям, потім з водою і продуктами харчування. В свою чергу ці дрібнодисперсні «вугільні» частинки при попаданні в організм призводять до розвитку хронічних захворювань дихальних шляхів у людей.
Кожен п’ятий
Під час нещодавнього виступу Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш підкреслив, що забруднення повітря, пов’язане з викопним паливом, є причиною кожного п’ятого випадку смерті в усьому світі.
«Наразі дешевше будувати нові потужності з використанням відновлюваних джерел енергії, аніж нові вугільні електростанції»,-
Антоніу Гутерріш
В ООН вважають, що прийшов час відмовитися від «найбруднішого» викопного палива, яке до того ж стає все дорожчим – тобто від вугілля.
Яка ситуація в Україні?
За минулорічними даними, в Україні налічується більше ста шахт, більшість з яких знаходиться на непідконтрольній території.
Цьогоріч уряд планує реалізувати проєкти із закриття двох держшахт. Натомість до 2028–2030 років мають повністю трансформувати вугільні регіони в Україні. Про це стало відомо сьогодні, 4 березня, під час прес-конференції прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
До слова, про свою готовність щодо повної відмови від спалювання вугілля до 2050 року Україна заявила ще на початку минулого року. У презентованій тоді концепції зеленого переходу акцентували увагу на єдиному векторі руху разом з Європейським Союзом.
Варто також зауважити, що українська вугільна промисловості традиційно вже не перший рік є збитковою і потребує все більших відрахувань з держбюджету. Для прикладу, у 2021-му на реструктуризацію вугільної галузі закладено 3,1 млрд грн, а ще 1 млрд грн передбачено на ліквідацію неперспективних шахт. Цікаво, що запланований дохід від вугільної галузі при цьому має скласти лише 355,7 млн грн.
Кому потрібне вугілля?
В Україні найбільшим споживачем вугілля є промисловість. Воно використовується у металургійній галузі та для виробництва електроенергії на ТЕЦ і ТЕС. Проте, якщо на початку 90-х за рахунок вугілля в Україні вироблялося понад 70% електроенергії, нині ця цифра вдвічі менша. За минулий рік найбільші обсяги виробництва електроенергії припали на АЕС (більше половини), натомість на ТЕС і ТЕЦ – лише третина.
Три етапи відмови від вугілля
У світі ж вугілля вже давно перестало бути основним джерелом для вироблення електроенергії. Тож, на думку ООН, прийшов час більш рішуче відмовлятися від вугілля як джерела електроенергії. Робити це потрібно поетапно за трьома пріоритетними напрямами:
- скасувати всі заплановані проєкти з будівництва вугільних електростанцій і покінчити із залежністю від вугілля;
- припинити міжнародне фінансування вугільних електростанцій і перенаправити інвестиції на проєкти в галузі поновлюваних джерел енергії;
- створювати нові робочі місця за рахунок розвитку чистих джерел енергії, що дозволить вирішити проблему неминучої втрати роботи на шахтах.
Про шість причин, через які Україна ще досі не скоротила викиди – читайте у матеріалі «Погляду».
Нагадаємо, нещодавно Bloomberg опублікував рейтинг найбільших країн – забруднювачів повітря, Україна до нього не потрапила. Проте українська столиця останнім часом частенько посідала лідерські позиції в різних антирейтингах щодо забруднення повітря.
Для зручності і аби бути першим у курсі найсвіжіших новин України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Щоб не пропустити найсвіжіші новини – обов’язково вмикайте повідомлення у вашому Telegram.