Секрет щасливого життя гостомельчанина Миколи Рожновського

535 0 -1

Секрет щасливого життя гостомельчанина Миколи Рожновського

Нещодавно гостомельчанин Микола Рожновський відсвяткував свій 80-річний ювілей. Микола Федорович — людина шанована, прожив цікаве й насичене життя. Улюблений татусь і дідусь. Про таких говорять: “трудоголік”, Людина з золотими руками та чуйним серцем.

― Миколо Федоровичу, знаю, що ви народилися не в Гостомелі? Що ваша мама рятувалася з Полтавщини від голодомору, а тато родом з батьківщини Махна. Де народилися ви? Хто вас виховував? Які спогади дитинства пронесли через все життя?

― Народився я в Маріуполі. Нас, трьох дітей, а я — з-поміж усіх найменший, виховувала мама. Дитинство не було легким: щоб вижити, усі мусили працювати: майструвати, продавати тощо.

Любив вчитися, любив природу, у школі відвідував гурток юннатів. Дуже подобалося допомагати керівникові гуртка прибирати клітки за тваринами. Крім того, був активним учасником драматичного гуртка. Закінчив Школу молодого моряка. Як і кожен хлопчик моєї епохи, цікавився космічною тематикою, збирав навіть марки.

― Недарма ж народна мудрість стверджує: “Свою долю й на коні не об’їдеш”. Дитячі мрії згодом стали реаліями. Як Ви потрапили на службу до випробувального центру з підготовки космонавтів?

― Цьому передував серйозний відбір на навчання до Школи молодих спеціалістів з авіаційного обладнання, яка знаходилася у Вапнярці на Вінниччині. Головним завданням було випробовування авіаційної космічної медицини та обладнання в наземних умовах.

Читайте ще:  Ця жахлива подія відбулась 9 травня на території недобудованої п'ятиповерхівки.

― З ким із причетних до космічної галузі людей Ви були знайомі?

― З багатьма цікавими особистостями: і з Юрієм Гагаріним, і з Германом Титовим. Та що там… Навіть перших мандрівниць до космічних висот Білку та Стрілку тримав на своїх руках. Це надто складний і відповідальний період мого життя, згадати який однак приємно.

― Зі своєю майбутньою дружиною, Ларисою Іванівною, Ви познайомилися до служби в армії. Був вибір — кар’єра в космічній галузі чи щаслива сімейна гавань. Ви обрали друге. Чи ніколи не пошкодували про свій вибір?

― Ні, ніколи. З Ларисою Іванівною ми прожили довге й щасливе подружнє життя. У 2016 році відсвяткували Смарагдове весілля (55 років сімейного щастя). На жаль, дружина відійшла у Вічність… І на сьогодні моїми крильми, радістю, надією, опорою, гордістю є мої дітки — Тетянка та Сергійко і четверо онучат.

Світлина з сімейного архіву за 2016 рік: Лариса Іванівна Рожновська, депутат округу №18 Валерій Діденко, Микола Федорович Рожновський

Світлина з сімейного альбому за 2016 рік: Лариса Іванівна Рожновська, депутат округу №18 Валерій Діденко, Микола Федорович Рожновський

― У вашій трудовій книжці лише 4 записи: прийнятий на роботу до комбінату “АЗОВМАШ”, покликаний до лав Збройних Сил, звільнений з військової служби та звільнений з роботи, у зв’язку із виходом на пенсію. Ким працювали? Які спогади лишилися?

― Так і є. Все своє життя пропрацював слюсарем-збиральником на рідному “АЗОВМАШі”. Руками вмію робити все, від найвитонченіших деталей і до…

Читайте ще:  Вперше у Борисполі відбудеться вуличний фестиваль

― Чим для Вас є Гостомель, адже більшу половину життя Ви віддали рідному Маріуполю. А до Гостомеля переїхали у 2007 році у 69-річному віці. Незвіданість не лякала?

― Гостомель — мій другий дім. Полюбив це селище з першого подиху. Невизначеність завжди лякає, та коли побачив озеро неподалік будинку, усі інші “страхи” відступили. Гарне селище зі славним історичним минулим, з прекрасними людьми.

― Миколо Федоровичу, чи маєте хобі? Як проводите вільний час?

― Риболовлю, люблю збирати гриби, вирощую для родини найбільші та найсмачніші на Баланівці помідори. Власний рекорд — вирощений помідор вагою понад 2 кг. Люблю майструвати. Свого часу виготовляв меблі, нещодавно випробував себе у майстерності з виготовлення каміну. Щодень нашого життя надихає на щось нове. Та й діти і онуки у мене дуже талановиті, кожен уподобав захоплення до своєї душі: Сергій пише прекрасні поезії, малює неперевершені картини. А так, як майстерно вишиває моя Тетянка, напевно, вишивають лише одиниці з майстринь-вишивальниць.

― Миколо Федоровичу, якби Вам сьогодні виповнилося не 80, а 20 років, чи переписали б сценарій свого життя чи лишили б усе без змін?

― Я прожив довге, тривожне, але щасливе життя. Я б нічого не змінював. Хіба що вибачився б, може, за що.

У сімейному колі з найріднішими людьми, червень 2018

У сімейному колі з найріднішими людьми, червень 2018

― Найщасливіша мить Вашого життя?

― Навіть не роздумуючи, можу з впевненістю сказати, що найщасливіша мить у моєму житті — це народження доньки і сина.

Читайте ще:  Святкування дня фізичної культури та спорту в Ірпені

― Чи маєте власний рецепт ЩАСТЯ?

― Усе в цьому житті, за що б ви не бралися, треба робити з любов’ю!

― Миколо Федоровичу, дякую Вам за надзвичайно приємну душевну розмову. Сил вам, міцного козацького здоров’я, натхнення, здійснення усіх мрій і мирного неба над головою!

P.S. Це інтерв’ю можна перечитати в газеті “Погляд” від 14 червня, а на телеканалі “Погляд” ― переглянути програму “Актуальне інтерв’ю” за участі Миколи Федоровича Рожновського.

Спілкувалася Ольга АВЕРІНА

Теги: гідна пошани, Людина, Микола Федорович Рожновський, ювіляр Розділи: Гостомель, Новини
share TWEET SHARE share
Схожі публікації
Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

140 queries in 1,589 seconds.