Згідно із змінами до ухваленого 13 квітня Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік», бюджетні доходи скоротяться до 975,8 млрд гривень, а витрати зростуть на 82,4 млрд грн. Фахівці деталізували розподіл коштів по галузях
Коронавірус вніс свої корективи в життя кожного українця і країни в цілому. Через Через сповільнення темпів економіки в умовах карантину стало зрозуміло, що ухвалений наприкінці минулого року держбюджет став нереальним для виконання. То ж Уряд переглянув основні його показники. Депутати Верховної Ради України 13 квітня 249 голосами ухвалили зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Як зазначають фахівці, корекція спрямована на те, щоб Україна змогла працювати у нових умовах і ефективно протистояти епідемії.
«Це – найвищий рівень відповідальності. Це – підтримка сценарію виходу України з кризи. В останній версії змін до Бюджету, завдяки, в тому числі, і народним депутатам, нам вдалося повернути фінансування багатьох програм. Зокрема, це стосується додаткового фінансування регіонів, культури та освіти», – зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Експерти, проаналізувавши новації, розповіли про те, як було перерозподілено кошти.
Загальні показники
Бюджетні доходи скоротяться до 975,8 млрд гривень, що на 119,7 млрд грн менше, ніж було заплановано раніше. Водночас витрати зростуть на 82,4 млрд грн до 1 266,4 млрд грн. Граничний дефіцит бюджету розрахований на рівні 298,4 млрд гривень. Покривати його планують за рахунок кредитів на суму 296,7 млрд грн, а також надходжень від приватизації у розмірі 0,5 млрд грн.
Згідно з новими розрахунками,, уряд очікує падіння ВВП на 3,9%. Рівень безробіття – 9,4% проти прогнозованого 8,1%, а середньорічний курс гривні 29,5 грн/дол замість 27 грн/дол. Інфляція прискориться до 8,7%.
Денис Шмигаль вже назвав ухвалений закон «бюджетом надзвичайної ситуації». Та попри погіршення прогнозу щодо основних економічних показників, в уряді сподіваються на відновлення економічного зростання вже у другій половині цього року. Підставами для цього називають високий попит на українську аграрну продукцію у світі, зниження цін на імпортні енергетичні товари.
Водночас опозиція критикує ухвалення держбюджету за урахування зовнішніх запозичень без прийняття банківського законопроекту, який дозволить залучити гроші МВФ.
Скорочення та компроміси
Урядовцям і депутатам, попри гарячу дискусію навколо урізання фінансування культури й освіти, вдалось досягти компромісу. Фінансування культури зменшиться, але не так суттєво, як у попередній версії проєкту. Так, Міністерство культури отримає 7,7 млрд грн. Ці кошти підуть на Український культурний фонд, фінансову підтримку театрів, збереження історико-культурної та архітектурної спадщини, підтримку кінематографу, фінансування Українського інституту книги та Українського інституту національної пам’яті.
Удалось зберегти й фінансування ключових програм МОН. Так, 1 мільярд гривень субвенції спрямують на «Нову українську школу». Також у повному обсязі збережені кошти на виплату зарплат учителям та стипендій студентам. А ось грантових освітніх програм скорочення торкнулось найбільше. Довелось відмовитися від Фонду президента з підтримки освіти, звідки давали стипендії обдарованим студентам, створення Фонду розвитку закладів вищої освіти та підтримки наукових розробок. У депутатській більшості кажуть, що не скасовують ці програми, а тільки відтермінують, щоб після кризи – відновити.
Опозиція чи не найбільше критикує бюджет за те, що було скорочено фінансову підтримку регіонів. Зокрема, повністю скасовано субвенції на розвиток ОТГ, хоча у попередньому бюджеті на них було передбачено 2,1 мільярда гривень. А ще зменшено фінансування Фонду регіонального розвитку на 2,6 млрд грн до 4,9 млрд грн. У Мінрегіоні зауважують, що залишені витрати дозволять завершити вже розпочаті будівництва і зберегти робочі місця. Але у перспективі реалізовувати великі інфраструктурні проєкти на місцях буде непросто.
Втім, проєкт «Велике будівництво» в Україні триватиме, як і планувалось. У межах проєкту на дороги місцевого значення спрямують 22,2 млрд грн. Зберегли й програму дотацій аграріям на рівні 4 мільярдів гривень.
Фонд боротьби з коронавірусом
Новий бюджет передбачає створення Фонду боротьби з коронавірусом із фінансуванням в обсязі 64,67 млрд грн. Ці кошти підуть на додаткові виплати медикам, закупівлю медичного обладнання: тестів для виявлення COVID-19, апаратів штучної вентиляції легень, засобів індивідуального захисту.
«Акумульовані у стабілізаційному фонді гроші підуть на закупівлю ліків, медичних засобів, на надбавки для медиків, на зарплати всіх, хто бореться з COVID-19. Фонд також працюватиме над подоланням наслідків епідемії», – зазначив голова бюджетного комітету Ради Юрій Арістов.
Через фонд виплачуватимуть допомогу українцям, які через коронавірус втратили роботу, і надаватимуть грошову допомогу родинам медичних працівників, які загинули від COVID-19.
Збільшення видатків ПФУ на 29,7 млрд грн. є ще одним важливим антикризовим заходом.
«Це необхідно для того, щоб вже у травні провести індексацію пенсій, а також виплатити пенсіонерам, які отримують менше 5 тис. грн, допомогу у розмірі 1 тис. грн», – пояснив Денис Шмигаль.
Також разом із соціальною підтримкою українців, депутати підтримали обмеження зарплат чиновників на час карантину. Вони не можуть перевищувати 10 мінімальних зарплат, а саме 47 тисяч гривень. Обмеження стосуватиметься усіх держслужбовців, у тому числі суддів, народних депутатів, прокурорів, працівників Нацбанку і антикорупційних органів.
Медицина і оборона – у пріоритеті
Видатки на оборонну та медичну галузь не скорочуватимуть. Реформа Збройних сил буде тривати далі. Причому 125 млрд гривень, що передбачені на оборону, – це найбільша сума за роки війни. Понад 22,7 млрд грн піде на закупівлю, модернізацію, ремонт озброєння і військової техніки.
«Жодна гривня, закладена на оборону України, не буде зрізана. Усі реформи армії, закупівля сучасного озброєння, виготовлення оборонної продукції будуть продовжені», –запевнив у відеозверненні Президент Володимир Зеленський.
Також отримає додаткове фінансування – 15,8 млрд грн для реалізації програми держгарантій медичного обслуговування населення Національна служба здоров’я. Окремо перебачено 900 млн грн на екстрену медичну допомогу.
За словами економістів, боротьба з епідемією змінила не тільки Україну, а й усю світову економіку. Ухвалені зміни до бюджету просто зафіксували нову реальність. Наскільки реалістичними будуть ці цифри – покаже час.
Джерело: Інформаційний портал Гре4ка