У США археологи та кліматологи, спільними зусиллями обстежили кам’янисте тундрове плато на заході хребта Брукса на Алясці, і виявили сотні залишків будинків і кам’яних пірамід, вік яких становить близько 11 тисяч років.
Звіт про дослідження з’явився у виданні Anchorage Daily News. Його автор – Нед Розелл, науковий співробітник Геофізичного інституту Університету Аляски в Фербенксі. Масштабне дослідження стартувало в 2011 році, коли Служба національних парків побудувала на перевалі Ховарда метеорологічну станцію. Подібні об’єкти призначені для автономної роботи в важкодоступних місцях по всій Алясці. Станція живиться від сонячних батарей, а отримані дані відправляє через космічні супутники.
Ці відомості допомогли археологам обрати найбільш вдалий час для експедиції і вивчити широкий простір між річками Колвілл і Ноатак. Вони побували там і з’ясували, що навіть найекстремальніших погодних умовах на Алясці в давнину існували великі поселення.
На перевалі Ховарда були виявлені сотні залишків осель, зокрема кільцеві «фундаменти», на яких встановлювалися куполоподібні будинки, а також ями для зберігання продуктів, сировину і відходи виробництва кам’яних інструментів. Крім того, були знайдені пірамідально складені купи каміння. Ці споруди далеко не такі монументальні, як піраміди Єгипту, але вони приблизно вдвічі старші за африканські (вважається, що вік єгипетських пірамід – 4500 років, а на Алясці – 11000 років). Проте, ці давні споруди не були гробницями, вчені вважають, що піраміди на Алясці в давнину служили пастками, в які люди заганяли карибу – північних оленів.
«Місцеві жителі споживали і використовували для своїх потреб карибу, рибу, ягоди, водоплавну птицю і, в самий ранній період, ймовірно, зубрів», – вважає археолог Джефф Расіч зі Служби національних парків. – «Перевал Ховарда – це тундрові ворота шириною в кілька кілометрів, через які стада карибу досі сезонно мігрують із Західної Арктики».
Незважаючи на вкрай складні кліматичні умови, ця місцевість, на думку вчених, завжди була багата їжею. Тубільці називали перевал Ховарда словом «Акутук» (Akutuq). Це була назва їх улюблених ласощів, яку вони готували зі збитих тваринних жирів, цукру і ягід. Снігові візерунки, намальовані вітром на перевалі Ховарда, зовні нагадували їм ці ласощі.
Що стосується погоди, то, для прикладу, кліматичний антирекорд був зафіксований в цих місцях 21 лютого 2013 року. В той день температура повітря опустилася до позначки близько мінус 43 градусів за Цельсієм, а вітер дув зі швидкістю близько 87 км/ч. Вчені вважають, що ескімоси перечікували в своїх будинках сильні морози, після чого відправлялися на перевал в пошуках заледенілих туш полеглого від холоду карибу.
Читайте також:
У Борисполі археологи знайшли горн другої пол. ХVІІ ст.
На Подолі археологи знайшли вулицю XVII–XVIII століть
Добірка ресурсів для істориків, археологів, культурологів