Мер Ірпеня Володимир Карплюк на сесії фактично обізвав місцевих жителів “чмошними”, а депутатів — “тупими, як валянки”

26 липня пройшла 54-та сесія Ірпінської міської ради, яка ознаменувалася гучним скандалом: мер Ірпеня Володимир Карплюк фактично обізвав місцевих жителів “чмошними”, а депутатів — “тупими, як валянки”.

Сесійне засідання проходило після заяв міського голови Карплюка та його першого заступника Дмитра Христюка про відставки. І якщо мер аргументував своє рішення тим, що йде у велику політику, то його зам лише похизувався “досягненнями” команди, з якою він начебто й піде.

До того ж Христюк вирішив одружитися з народним депутатом Вікторією Сюмар. Це викликало певні жарти: мовляв, враховуючи кулінарні здібності посадовця, розпіарені у мережі Фейсбук, з нього вийде чудовий “домогосподар”.

А ось на вулиці навпроти приміщення ІМР у рамках антикорупційного марафону розгорнувся мітинг. Люди вийшли з протестом проти діянь ірпінських можновладців, задіяних у махінаціях з комунальним майном та бюджетними коштами.

Початок сесії не передвіщав сплеску емоцій. На засідання прийшли жителі вул. Северинівської, де мобільний оператор Vodafone Україна вирішив незаконно звести вежу. Про це доповів депутат міської ради Олександр Маркушин (спільний запит із Андрієм Страховським та Віолетою Кременчук).

За його словами, не відбулося громадських слухань для погодження цього будівництва. Майже 400 громадян категорично проти вежі. Компанія вдалася до махінацій з документами. Влада обіцяє розібратися з цим питанням.

У залі тривала ідилія, поки депатути фракції “Свобода” не почали задавати незручні для Карплюка запитання. А вони стосувалися використання бюджетних коштів на роботи, що проводяться у місті.

Як завжди, мер, замість конкретної відповіді, глузував, пропонував свободівцям ходити на засідання комісій та погоджувальних рад. Депутат Богдан Мельничук вкотре нагадав Карплюку, що влада не вважає за потрібне запрошувати представників “Свободи” на такі заходи, не надає вчасно відповідні депутатські документи.

Емоції вихлюпнулися на питанні про затвердження договорів про залучення коштів замовників будівництва об’єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь.

Оскільки свободівцям не надали додатки до проектів рішень, то Мельничук намагався з’ясувати, хто ці забудовники та які кошти пайової участі витратять на певні роботи. Карплюк знову намагався все перевести на глузування.

Але депутат Київської обласної ради Ігор Домбровський запитав, чи буде конкретна відповідь. Мер звинуватив свободівців, що вони нічого не роблять у обласній та міській радах. “Я прошу вас щось зробити! А поки ви — чмошники!” — розлютився мер.

Ці слова супроводжувалися гучними оплесками прихильників Карплюка. Але посадовець, який вирішив балотуватися до Верховної Ради, цим образливим словом назвав не лише депутатів, а й громаду.

Адже нормальній людині теж має бути цікаво, куди витрачаються кошти платників податків. Ця інформація “засекречена” від пересічних громадян.

Ні на сесіях, ні на виконкомах не оприлюднюються кошториси робіт, хоча й передбачені доповідачі-посадовці. Немає прийнятих рішень і на сайті міської ради.

Ось і цього разу ухвалено зарахування пайової участі виконаними роботами на майже 6 млн грн. Так, на парк “Центральний” пішло 2,5 млн грн. Загальна сума вкладених туди коштів уже наближається до 30 млн грн — це, приміром, вартість дитячого садочка.

Дискусію у залі викликало й питання про надання дозволу ІМР на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель, закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги в м. Ірпінь, вул. Давидчука, 52-б.

За словами Карплюка, ця територія належить міській раді. За Генеральним планом вона визначена під об’єкти медицини. Влада хоче запропонувати інвесторам, зокрема й іноземним, вкласти кошти в Ірпінь у медичному напрямку.

Депутати не встигли пояснити це своїм виборцям. Тому запропоновано утриматися у прийнятті цього рішення. Мер назвав “маніпуляціями” розмови про вирубку зелених насаджень та забудову цієї території.

“За пропозицією депутата Івана Лехмана у цій частині зробимо сквер Давидчука (20 соток) зі встановленням пам’ятного знака, щоб увічнити нашого Героя”, — констатував Карплюк.

Із залу пролунало: “Громада — проти!” Посадовець відповів, що дві особи — це не громада. Мовляв, це землі медицини, треба було виявляти свою громадянську позицію у 2012 році, коли затверджували Генплан.

Звичайно, люди не хочуть, щоб знищили більше 4 га прадавніх лісів, які є чудовою рекреацією. До того ж мало віриться у щирість намірів представників нашої влади, які один за одним йдуть у відставку (можна згадати про щурів та корабель, що потопає).

Бурхливий сплеск емоцій викликало запитання щодо процедури викупу земельних ділянок, які фігурували у порядку денному, ціноутворення. Хоча доповідач і намагалася пояснити, але Карплюк її перебив.

“Зробіть оголошення для депутів, які тупі, як валянок: приходьте на навчання, ми пояснимо, як відбувається викуп земельної ділянки”, — заявив посадовець, нехтуючи межами пристойності.

Присутні у залі були обурені хамською поведінкою мера, а його апологети заходилися від радощів та бурхливих оплесків. Хотілося б запитати мовою класика: “Над ким смієтеся? Над собою!”

Це нагадало мені улюблене слово колишнього народного депутата, ректора податкового університету Петра Мельника “аплодисменти”, якими він завершував свої виступи.

Скоро після мерської команди, яка забудовною сараною пройшлася Ірпенем, знищивши зелені зони та задарма роздавши комунальні землі своїм забудовникам, розтринькавши бюджет, залишиться бетонна пустка. І її потрібно буде якось утримувати, щоб не рухнула.

Тоді громада й згадає “добрим” словом своїх обранців, які “тупо” голосували за дерибанні питання. На жаль, буде уже надто пізно…