У цьому році виповнилося 190 років з дня народження Франца де Мезера, французького фотографа, який побудував будинок на Хрещатику.
Франца де Мезера любив Київ, знімав його багато і скрупульозно, взимку, і влітку. Ходив з асистентом, який мав величезну камеру і касети до неї. Фотограф вилазив на київські пагорби, бродив по берегах Дніпра. Його добре знали в місті.
Де Мезер приїхав у Київ в 1852 році. Раніше жив на Волині. Його батько і дід займалися фарфоро-фаянсовим виробництвом. Їх фабрика була відома в Європі своїми виробами: камінами, посудом, кахлем. Франц вивчився на художника. Приїхавши до Києва, відразу подався в Інститут благородних дівиць вчити дівчат малювання. Вчив навчав, поки не одружився на одній з них. А в 1865 році відкрив своє ательє. Знімав портрети киян та види міста. Важко тоді доводилося фотографам. Треба було брати купу дозволів на зйомки в поліції. Одного разу де Мезера відвели в куток за те, що знімав місце перед фортецею. Фотограф думав, що це просто красивий пустир, а жандарми подумали, що де Мезер – турецький шпигун або польський диверсант. Тільки відгриміло польське повстання. Для зйомок видів міста теж необхідно було отримати дозвіл, а ще мати спеціальний допуск для фотографування високопоставлених осіб на церемоніях, парадах та інших масових заходах.
Француа не пропускав жодної міжнародної виставки, отримував призи та визнання. Всі свої регалії він використовував у рекламних цілях і незабаром став одним з найбагатших киян. Навіть побудував собі величезний чотириповерховий будинок на Хрещатику, який потім продав втридорога пребогатому київському купцю-старообрядцу Дегтярьову. Він був членом літературно-артистичного товариства. Дружив з Лесею Українкою, Левом Шестовим, Миколою Бердяєвим.
1918 року радянський уряд оголосив фотоапарати з аксесуарами до них предметами розкоші, що підлягають конфіскації. Вилучення зазнавали також і всі негативи, а було їх близько двох мільйонів. До де Мезера прийшли чекісти. Це був удар, якого старий фотограф, який відзначив у 1915 році 50-річний ювілей своєї фірми, витримати не зміг і захворів. Він ще взяв участь у створенні першого фотографічного інституту в Києві, надавши під його аудиторії свої студії. А в 1922 році у де Мезера стався інфаркт і він помер. Більшість його негативів знищено. А ось чудовий альбом краєвидів Києва дивом уцілів, в ньому – Київ, якого немає. Зникне альбом – і Київ зникне.
